Просіть і буде дано, хто просить, той одержить.
Обіцянка ця дана Тим, Хто в руках Світ держить.
Обіцянка Христова живе і діє досі,
Але стоїть питання - для чого і як ми просим?
Чи дбаємо за душу, чи просим лиш для тіла?
Але ж Господь все знає й пошле все необхідне.
Чи просимо для блага - щоби життя придбати?
Чи просимо, щоб тільки земні багатства мати?
Шукайте і знайдете, ви стукайте й відчинять.
Шукайте Царство Боже, хай вас ніщо не спинить.
Шукайте і знайдете, шукайте в своїм серці.
Якщо в нім мир і спокій - це Царством Божим зветься.
Але буває спокій оманливий, не Божий -
У тебе все так добре, старанний ти й хороший.
І серце не в тривозі вже за сестру чи брата,
Спокуси всі земнії навчився ти минати.
О, це біда, людино. Цей спокій не від Бога.
Ти просто спиш, прокинься, благай про допомогу.
Мерщій до Бога стукай, Він вірний, Він відчинить.
Ти Божий мир пізнаєш, коли на тебе злине.
Тоді молитва буде гарячая і щира.
Палатимеш любов'ю, то будеш з Богом в мирі.
В любові Царство Боже, в любові Бога знайдеш.
Проси любові в Бога, проси і буде дано.
Просіть і буде дано, до Бога йдіть в благанні
За різних і знайомих, щоб йшли до покаяння.
Не дбайте лиш про себе, у світі люди гинуть!
Шукайте і знайдете, ви стукайте й відчинять!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
7) Чудное мгновенье. Мне б вычеркнуть тебя из головы (2006) - Сергей Дегтярь Этот стих родился от воспоминаний событий, когда я был уже православным. Мы встретились случайно, когда я стоял на трамвайной остановке, а она в тот момент проходила мимо меня. На остановке был хлебобулочный киоск-магазин. Она жила в этом районе, а я посещал здесь, напротив остановки Святовладимирский храмовый собор. Я не мог забыть её. Уже прошло достаточно времени с того момента, когда я покинул её церковь, но, эта встреча снова растревожила мои неугасимые чувства и эмоции от того, что я её увидел. Я был просто в трепете и шоке. Из моего переживания и родилось это произведение. Я уже не помню, но по-моему это был 2003 год. Стихотворение было с старых поношенных институтских тетрадях в набросках. В 2006 году, когда я его обнаружил - тогда завершил его и дополнил свежими чувствами и мыслями.
